Довелося якось мені брати безпосередню участь у заповненні форми державної статистичної звітності № 2-інформатика "Звіт про стан інформатизації ". Знайомлячись із документами, пов’язаними з нею, я простежив напрочуд кумедну історію її трансформації.

Після проголошення курсу на інформатизацію (здається у 1998 р.) форма № 2-інформатика була вперше введена наказом Держкомстату № 505 у 2001 р. Вона містила 5 розділів: 1 -- Наявність парку обчислювальної техніки; 2 -- Програмні продукти, що використовуються; 3 -- Розробка програмних продуктів; 4 -- Наявність і використання баз даних (БД); 5 -- Наявність і використання локальних і глобальних комп’ютерних мереж.

В кінці 2002 р. наказом Держкомстату № 395 вона дещо змінюється. Зміни ці, хоча і помітні, але не так, щоб принципові. Як і попередня, нова форма має 5 розділів, але трохи іншого змісту: 1 -- Наявність парку обчислювальної техніки; 2 -- Програмні продукти, що використовуються; 3 -- Наявність і використання локальних комп’ютерних мереж; 4 -- Наявність і використання телекомунікаційних пакетів; 5 -- Наявність і використання глобальних комп’ютерних мереж.

Ключовим в цій історії був 2004 р., коли наказ Держкомстату № 341 від форми № 2-інформатика фактично не залишив каменя на камені, адже відтоді цій формі змінили назву на "Звіт про наявність обчислювальної техніки"! і залишили в ній лише один! розділ, зміст якого відповідав її новій назві. В 2010 році згадану форму взагалі скасували.

Логіку у таких вивертах я вбачаю лише одну. Наш безхитрісний народ, почав вносити до цих форм дані про все наявне програмне забезпечення, яке на початку 2000-х взагалі було практично повністю контрафактним, причому як в установах і підприємствах, так і в органах влади. Мабуть, в результаті хтось нагорі раптом змикитив, що держава таким чином сама на себе зібрала нечуваний за своїм масштабом обсяг компромату про використання неліцензійного програмного забезпечення. Як наслідок, щоб не втрапити в халепу і не накликати біди, від такої форми статзвітності поквапилися позбутися.