Вийшов мій довгобуд, присвячений батиметричному моделюванню східної частини Тендрівської затоки за даними дистанційного зондування Sentinel-2. Коли кілька років тому обробляв дані для цієї статті, виконав достобіса багато ресурсоємних операцій з обробки ДДЗ. Чимало часу зайняла атмосферна корекція 56 обраних тайлів безхмарних сцен Sentinel-2 утилітою Acolite. Але то ще були квіточки, бо обчислення на моєму ноутбуці у середовищі R кожного з 86 відношень лог-трансформованих спектральних каналів займало хвилин по 40. Враховуючи, що не все вийшло відразу, таких підходів до цих обчислень було кілька.

 Втім, результатом я був вельми задоволений. Коли вперше з батиметричної моделі згенерував відмивку рельєфу дна Тендрівської затоки, я завис над її розгляданням десь на годину. Загалом-то основна ідея цього дослідження полягала у створенні батиметричної моделі як просторової змінної для орнітологічних і гідробіологічних досліджень. А тут, побачивши цю картинку, зрозумів наскільки модель буде корисною ще й для геоморфологічних досліджень. Бо в кожній котловині, в кожній кривій лінії перепадів глибин зафіксувалися тисячоліття вигризання територій у материка під затоку, яке, до речі, триває і зараз. І добре видно, що острови Орлів, Смалений та Бабин — це релікти давнього берега, і що з часом їх чекає доля Смердючки — маленького острівця в кількох кілометрах на північний захід від острова Смаленого, якого води затоки остаточно розмили всього лише 2-3 десятиліття назад, перетворивши його на мілину. А чого варте мереживо жолобів впритул до затокового узбережжя Тендри навпроти островів Бабин та Смалений, як свідоцтво давніх (і не дуже) штормів, що рвали Тендрівську Косу, утворюючи у ній промоїни.

Посилання на статтю: https://doi.org/10.53452/gb2612

Клацнути по зображенню для перегляду його у повному розмірі