Back to Top
  • Трохи стосовно завершення перехідного періоду, впродовж якого є можливим присудження наукових ступенів кандидата або доктора наук

    Рада молодих вчених НАН України, Рада молодих вчених МОН України і Рада молодих вчених галузевих НАН України розповсюдили спільне звернення пов’язане із завершенням перехідного періоду, впродовж якого є можливим присудження наукових ступенів кандидата або доктора наук згідно з Порядком присудження наукових ступенів, затвердженим Постановою КМ України № 567 від 24 липня 2013 року. Вставлю і я свої п'ять копійок стосовно піднятого у зверненні питання.

  • Коротка жартівлива ретроспектива 2020 року та привітання з Новим 2021 роком!

    2020 рік був непростим, часом із боєм доводилося відстоювати своє.

    2020 рік був непростим, часом із боєм доводилося відстоювати своє

    Задля високої мети інколи доводилося іти на серйозний ризик.

    Задля високої мети інколи доводилося іти на серйозний ризик

  • Трохи про дощі при від'ємних температурах повітря

    Загалом-то, той метеотриндець, що привів у „захват“ киян позавчора, з великою ймовірністю може бути ще одним проявом потепління клімату. Дощі при від'ємних температурах, які спричиняють екстремальні намерзання, це характерне метеорологічне явище для степової зони. Не можна сказати, що воно у нас на півдні досить часте, але десь мінімум п'ять таких випадків за своє життя я добре пам'ятаю і середню їх частоту можу оцінювати приблизно як раз на 7-10 років. Останній раз у нас в регіоні таке спостерігали у січні 2016 р. Майже відразу після того намерзання ми їздили на ділянку „Ягорлицький Кут“ на середньозимовий облік водоплавних птахів. Видовище феєричне — окрім казкових ландшафтів (див. світлини), порвані дроти ліній електропередачі (ще б пак, на дротах утворювалися циліндри з льоду діаметром десь сантиметрів 3-4) та повалені стовби, поламані дерева. На лінії електропередачі, яка вела до кордонів заповідника на ділянці „Ягорлицький Кут“, тоді повалило щось біля сотні опор; подачу електроенергії на цю ділянку відновили аж влітку.

    Це явище має колосальний вплив на мешканців степу, адже міцний суцільний льодовий покрив робить неможливим добування поживи і може призводити до масової їх загибелі. Одним із наслідків намерзання 2016 р. було те, що у гніздовий період того року на ділянці „Ягорлицький Кут“ я не зустрів жодної сови болотяної — виду, для якого характерний осілий та кочовий спосіб життя, і який традиційно гніздиться у степу Ягорлицького півострова. Схоже, що місцевим совам не вдалося пережити того обмерзання степу.

    Такі екстремальні обмерзання, до речі, мали істотний вплив на культуру і побут кочових степових народів, через що були предметом числених наукових досліджень. У казахській мові, наприклад, є спеціальний термін, яким називають масовий падіж худоби через унеможливлення її випасання унаслідок певних метеорологічних чи стихійних явищ — джут (жұт). І саме обмерзання пасовищ було найчастішою причиною джутів, рідше нею були сильні снігопади або ж степові пожежі, що охоплювали величезні території.

    Ландшафти Чорноморського біосферного заповідника після екстремального намерзання у січні 2016 р.

  • З чорної діри коментів у фейсбуку-2

    Вчора у групі USW перепостили docx-файл із внутрішньою МОЗ-івською аналітичною запискою по захворюваності на COVID-19 за 30 листопада. Оскільки у тексті документу не було згадок про те, де і ким він був підготовлений, дехто з учасників групи засумнівався у походженні файла. Я із цікавості дослідив його і після цього залишив там розгорнутий коментар, у якому аргументовано пояснив, чому цей файл є справжнім документом створеним у МОЗ. Вийшов такий собі невеличкий майстер-клас по OSINT — можливо комусь буде цікаво.

  • Щодо екоінспекції

    Зі свого досвіду спостережень за екоінспекцією, у т.ч. за практикою взаємодії екоінспекції із заповідником, давно вважаю, що її треба до біса розігнати, розігнаним дати вовчі квитки на сферу природоохорони, місця де ці екоінспекції знаходилися спалити і засипати селітрою

  • Щодо ТЗ на розроблення проекту нової редакції програми Літопису природи

    Знайшов і з цікавістю ознайомився з технічним завданням на НДДКР "Розроблення проекту нової редакції Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків і методичних рекомендацій щодо її виконання з урахуванням вимог і рекомендацій міжнародних природоохоронних договорів", тендер на виконання якого виграв Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника з ціновою пропозицією 470 тис. грн.
    З сумом можу констатувати, що міністерство і надалі намагається привести Літопис природи до такої форми, яка б дозволила деякою механічною сумою даних з Літописів природи установ ПЗФ закривати дірки у міжнародних зобов’язаннях України у сфері охорони довкілля. Вибачте, але так це працювати не буде, бо в пропонованому підході закладена фундаментальна помилка, яка полягає у порушенні логіки наукового пізнання і наступного практичного використання отриманих знань з природоохоронною метою. Більше того, реалізація пропонованої концепції доконає Літопис природи як інструмент наукового забезпечення основної функції заповідників і національних парків -- збереження природних комплексів, які вони охороняють.

    Про все це писав ще тоді, коли міністерство намагалося перевести Літопис природи у форму бази даних
    http://bsbr.org.ua/uk/article/2-article/67-litopys

  • Охани (з польових нотаток)

    Йшов другий день чергової серії польових виїздів науковців Чорноморського біосферного заповідника. Напередодні, 22 жовтня, у поїздці на Ягорлицький Кут з погодою пощастило більше -- туман був не такий щільний і порівняно швидко розсіявся. Сьогодні ж, доїхавши до Потіївської ділянки, стало зрозумілим, що обліки птахів будуть куди менш вдалими. Позаду вже залишилися родинний склеп Фальц-Фейнів та курган на березі Тендрівської затоки -- дві перші моніторингові точки, з яких вже багато років орнітологи заповідника ведуть спостереження при виїзді у цю частину заповідника. Робити обліки з цих точок навіть не намагалися -- сіра непроглядна імла надійно сховала все птаство від очей дослідників.

  • Промах

    Серія світлин, якою вдалося зафіксувати невдалий кидок скопи (Pandion haliaetus) за рибою. Чорноморський біосферний заповідник, Потіївська ділянка

    Скопа (Pandion haliaetus) в Чорноморському біосферному заповіднику. Невдалий кидок за кефаллю

  • Спарювання каракурта Latrodectus tredecimguttatus

    Мав нагоду трохи поспостерігати за деякими інтимними моментами життя каракурта, а саме за процесом спарювання. Вгодована самка, розмістившись у лігвищі догори дриґом, незворушно цмулить вміст впольованого здоровенного жука. В той же час, дрібний і худий самець усіляко намагається на ній умоститися, втім часто зсувається вниз і кожного разу кумедно нервово дриґає лапками, намагаючись повернутись на місце. Трохи всього цього -- нижче на відео.

    Спарювання каракурта Latrodectus tredecimguttatus

  • Як Державна прикордонна служба України покаталася заповідником (фото)

    Нещодавно у газеті "Новий день" опублікували інформацію, що Державна прикордонна служба України претендує на територію Чорноморського біосфрного заповідника (див. за посиланням матеріал "На заповідні землі зазіхають херсонські прикордонники"). Серед іншого, там згадується, що ділянку Ягорлицький Кут відвідала група офіцерів-прикордонників.

    "Відвідали" -- це, загалом, м’яко сказано, бо вони проїхали через всю ділянку (шлях заповідником в один бік -- 10 км) важкою вантажівкою, ширина колеса якої десь біля 35 см, а відстань між колесами помітно перевищувала ширину наїждженої колії дороги. Наслідки для рослинного покриву були відповідні.

    Сліди важкої вантажівки Державної прикордонної служби України на заповідній ділянці

  • Плагіат

    Плагіат серед вітчизняних орнітологів явище вельми екзотичне. Наша спільнота нечисельна, тож досить непогано орієнтуємося в тому, хто що досліджує і пише. Відповідно перспективи, що це пройде взагалі непоміченим, наближаються до нуля. А все ж ось трапилося.

    Переглядав тут одну статтю і око буквально зачепилося за фразу "Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) практично зник на гніздуванні, але численна колонія цього виду існує поблизу угіддя.", бо точно знаю, що бачив її у зовсім іншій праці і, навіть, пам’ятав у якій саме. Я не став аналізувати всю статтю, втім того, що порівняв з оригінальною працею, гадаю, цілком достатньо для відповідних висновків (див. скріни).

  • Щодо природоохоронного менеджменту

    До питання, яке піднімає Петро Тєстов (див. пост у фейсбуку), -- окремий приклад з нашого болота.

    Найбільшу загрозу для збереження гніздових поселень колоніальних птахів у Чорноморському біосферному заповіднику на островах Тендрівської та Ягорлицької заток становить хижацтво низки видів ссавців і птахів (лисиці, єнотоподібного собаки, луня очеретяного, мартина жовтоногого, сірої ворони тощо), яке, між іншим, має антропогенну природу. Так, гніздування ворони сірої на узбережжі Тендрівської затоки, звідки вона налітає годуватися на острови, стало можливим унаслідок полезахисного лісорозведення у початково безлісій місцевості. Розвиток зрошення зумовив появу гніздопридатних оселищ на узбережжі Тендрівської затоки і для луня очеретяного, звідки цей вид теж налітає годуватися на острови. Звалища та орне землеробство забезпечили необмежену кормову базу мартину жовтоногому, створивши сприятливі умови для неконтрольованого росту його популяції. Аналогічно, орне землеробство сприяло значному зростанню у регіоні чисельності лисиці, яка у зимовий період у пошуках корму переходить на острови по льоду. Таким же чином по льоду узимку на острови потрапляє і чужорідний фауні регіону заповідника вид — єнотоподібний собака.

  • Про "деградацію озер", або навіщо багаторічний моніторинг

    У вересні 2012 р. на базі Чорноморського біосферного заповідника проходила чергова Теріологічна школа. Тоді, серед іншого, я водив на екскурсію учасників теріошколи на Потіївську ділянку заповідника. Мені врізалося у пам’ять, як один із учасників, подивившись на абсолютно сухе і пусте озеро Кефальне, почав емоційно висловлюватися, на зразок "ой, це ж катастрофа, через глобальне потепління озеро перетворилося на пустелю! Я його пам’ятаю кількадесят років тому -- воно ж було повне, тут була маса птахів! Треба щось робити, рити канал, пускати в озеро воду з моря!". Ніякі мої аргументи, що це явище цілком нормальне і тимчасове -- не діяли.

    Так виглядало озеро Кефальне під час екскурсії у вересні 2012 р.

    Озеро Кефальне, 25 вересня 2012 р.

  • П’ятничне

    П’ятничне

  • Про атмосферну корекцію Sentinel-2

    Вперше сцену Sentinel-2a я завантажив навесні 2016 р. і тоді ж задався питанням атмосферної корекції цих ДДЗ. Швидко нагуглив консольну утиліту Sen2Cor, чим надовго забезпечив себе періодичними танцями з бубном з її інсталяцією та використанням в Ubuntu.

    Найперша халепа полягала у тому, що Sen2Cor працював у середовищі Anaconda -- специфічній реалізації Python, заточеної під обробку даних великого об’єму і наукових обчислень. Оскільки з Anaconda до цього часу ніколи справу не мав, з незвички встановлював її не без танців з бубном, втім через гугл на всі проблеми відповіді знаходив.

  • Інвертація у парі переслідувач--переслідуваний

    Ну, таке. Якщо переслідуєш, то завжди враховуй, що з переслідувача легко можна стати переслідуваним

  • Щодо статті "Без компасу й вітрил дрейфує українська наука"

    Щодо статті Олександра Демченка "Без компасу й вітрил дрейфує українська наука".

    При всій повазі до автора, маємо черговий аналіз сферичного коня у вакуумі. За змістом таких текстів безпомилково впізнаються люди, які ніколи не були розпорядником кредиту у державній науковій установі і поняття сивого не мають як воно бути ним в Україні. Звіздєц, насправді, не в НАНУ, звіздєц у тому середовищі, в якому НАНУ доводиться жити і виживати. Під середовищем тут найперше розуміється фінансове і трудове законодавство.

     

  • 40, навіть Ніагарських

    Михаил Щербаков -- Интермедия 3

  • Затверджено нові "Вимоги до оформлення дисертації"

    Глянув нашвидку по діагоналі зміст нових "Вимог до оформлення дисертації". Просто збісила жорстка вимога текст дисеру оформлювати 14-м кеглем. Мабуть, їх писали свідки секти Лептонівни, для яких існує лише словесний понос без таблиць.
    Попередні вимоги у цьому конкретному випадку прив’язувалися до ДСТУ 3008-95 (правила оформлення звітів у сфері науки і техніки), який передбачав, що текст має бути набраним літерами і цифрами висотою не менш як 1,8 мм. Тобто, раніше допускалося використання шрифтів і з меншим кеглем, ніж 14-й. Наприклад 12-й кегль, висота якого для гарнітури Times New Roman є не меншою 1,9 мм, дуже зручно було використовувати у випадку набору великих таблиць.

  • Щодо заборони біотехнічних заходів у заповідних зонах

    7 лютого Верховна Рада прийняла пролобійований Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ) Закон № 2023, яким серед іншого, вводиться заборона біотехнічних заходів у заповідних зонах установ природно-заповідного фонду. КЕКЦ обґрунтовує необхідність цієї заборони т. зв. концепцією абсолютної заповідності. Остання ж базується на основі давно відкинутої екологією парадигми рівноваги, яка розглядала екосистеми як замкнені саморегульовані системи, що прагнуть до певної точки стабільності (клімаксу). Як слушно вказують автори книги „Principles of conservation biology“ (1997), охорона природи в рамках такої парадигми приваблива своєю простотою: вибрати придатні природні ділянки, припинити антропогенний вплив на них, і тоді з часом в них відновиться природна структура, і вони будуть функціонувати в рівновазі необмежено довго. Однак, екосистеми є відкритими системами, через які не припиняється потік видів, речовин, енергії. У випадку заповідних екосистем такий потік за визначенням не може бути зупинений межами природоохоронного об’єкту, тому на будь-яку заповідну територію постійно впливають навколишні антропогенно перетворені території. Відповідно, практика збереження заповідних екосистем повинна брати до уваги такий негативний вплив, а біотехнічні заходи у цьому сенсі є інструментом для його хоча б часткового нівелювання.