Back to Top
  • П’ятничне

    П’ятничне

  • Стильовий файл до Zotero для оформлення посилань у Vestnik Zoologii

    Працюючи над статтею, яку хочу подати до друку у журналі Vesnik Zoologii, уткнувся у те, що стильовий файл для оформлення бібліографії до цього журналу існує лише для пропрієтарного EndNote. Я ж користуюся лише бібліографічним менеджером Zotero. Оскільки нинішній стиль бібліографії у віснику є видозміненим Harvard-ом, спробував підібрати на репозиторії стилів Zotero якийсь хоч трохи подібний із Harvard-ської групи. Втім, пошуки були невдалими, тож вирішив взяти будь-який із наявних та покопирсатися і попсувати його власноруч. Цього разу не пощастило стилю "Coventry University - Harvard" -- саме його я трохи допиляв до вигляду, який мене певною мірою задовольнив. Результат моїх експериментів можна побачити нижче на прикладах оформлення бібліографії різних типів джерел. Сам же стильовий файл можна завантажити за посиланням і використовувати у Zotero (ну або у Mendeley -- там, начебто, такий же формат стильових файлів).

  • Про зоологію та паразитологію з Віталієм Харченком

    Заступник директора з НДР Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, д-р г-й, с.н.с. Віталій Олександрович Харченко розповідає про зоологію та паразитологію в ефірі Громадського радіо (пряма трансляція відбулася 19 лип. 2017 р.).

  • Щодо статті "Без компасу й вітрил дрейфує українська наука"

    Щодо статті Олександра Демченка "Без компасу й вітрил дрейфує українська наука".

    При всій повазі до автора, маємо черговий аналіз сферичного коня у вакуумі. За змістом таких текстів безпомилково впізнаються люди, які ніколи не були розпорядником кредиту у державній науковій установі і поняття сивого не мають як воно бути ним в Україні. Звіздєц, насправді, не в НАНУ, звіздєц у тому середовищі, в якому НАНУ доводиться жити і виживати. Під середовищем тут найперше розуміється фінансове і трудове законодавство.

     

  • Ірина Єгорченко: Таки навіщо Україні потрібна наука

    Чудовий текст Ірини Єгорченко про функції науки.

  • Щодо заборони біотехнічних заходів у заповідних зонах

    7 лютого Верховна Рада прийняла пролобійований Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ) Закон № 2023, яким серед іншого, вводиться заборона біотехнічних заходів у заповідних зонах установ природно-заповідного фонду. КЕКЦ обґрунтовує необхідність цієї заборони т. зв. концепцією абсолютної заповідності. Остання ж базується на основі давно відкинутої екологією парадигми рівноваги, яка розглядала екосистеми як замкнені саморегульовані системи, що прагнуть до певної точки стабільності (клімаксу). Як слушно вказують автори книги „Principles of conservation biology“ (1997), охорона природи в рамках такої парадигми приваблива своєю простотою: вибрати придатні природні ділянки, припинити антропогенний вплив на них, і тоді з часом в них відновиться природна структура, і вони будуть функціонувати в рівновазі необмежено довго. Однак, екосистеми є відкритими системами, через які не припиняється потік видів, речовин, енергії. У випадку заповідних екосистем такий потік за визначенням не може бути зупинений межами природоохоронного об’єкту, тому на будь-яку заповідну територію постійно впливають навколишні антропогенно перетворені території. Відповідно, практика збереження заповідних екосистем повинна брати до уваги такий негативний вплив, а біотехнічні заходи у цьому сенсі є інструментом для його хоча б часткового нівелювання.

  • Телесюжет про плагіат на телеканалі ZIK

    Чудовий 11-хвилинний сюжет Сергія Братішка "Крадіжка невидимої власності" на телеканалі ZIK -- про плагіаторів та їх захисників (Катерину Кириленко, Лілію Гриневич, Станіслава Ніколаєнка).

  • Поповнення у бібліотеці

    До бібліотеки сайту, а саме до її розділу, що присвячений історії заповідної справи, додав статтю В. В. Станчинського:

    Станчинский В. В. Задачи, содержание, организация и методы комплексных исследований в госзаповедниках // Науч.-метод. зап. Комитета по заповедникам. — 1938. — Вып. I. — С. 28-50

    Завантажити статтю можна за посиланням: Бібліотека>Заповідна справа>Історія

  • Олексій Болдирєв: Наука для України

    Стрічка новин у фейсбуку нагадала чудову лекцію, яку прочитав Олексій Болдирєв минулого року в рамках TEDxKyiv. Нижче коментар Олексія про цей його виступ і відеозапис власне лекції. Усіляко рекомендую!

    Джерело: https://www.facebook.com/oleksiy.boldyriev/posts/10158363643015355

  • Бібліографічний менеджер Zotero

     Zotero

    За посиланнями -- підготовлені мною матеріали, що присвячені роботі з бібліографічним менеджером Zotero. У повідомленні за першим лінком міститься детально ілюстрований опис процесу встановлення Zotero і показані окремі базові прийоми роботи з ним. У наступних двох повідомленнях розміщені відео (кожне приблизно по 9 хвилин), де у форматі, що являє собою щось середнє між скрінкастом та презентацією, можна вже більш детально ознайомитися з тонкощами роботи в Zotero. У першому скрінкасті розглянуті способи імпорту, експорту та інструменти групування записів у бібліографічній базі. Другий скрінкаст навчить прикріпляти файли до бібліографічних записів, додавати примітки до записів у базі, встановлювати та переглядати стилі цитування й оформлення бібліографії, вставляти й редагувати посилання та бібліографію у документ у текстовому процесорі.

    Обраний формат допускає два способи використання матеріалів, що пропонуються. Якщо хто вже приблизно уявляє, що таке бібліографічні менеджери й твердо вирішив почати працювати із Zotero -- вирушайте за першим посиланням, встановлюйте програму та освоюйте її за допомогою відео у наступних двох повідомленнях. Хто ж іще навіть не уявляє що це за фрукт, то я б рекомендував би спочатку передивитися послідовно обидва відео, щоб оцінити смаколики Zotero, а вже потім, якщо сподобаються, встановлювати та освоювати пропоновану програму.

  • Конкурс наукових фотографій 2016 в Україні

    Ввечері 10 листопада підвели підсумок конкурсу наукових фотографій, що проводила ГО Вікімедіа Україна за підтримки науково-популярного порталу «Моя наука», проекту «Дні науки» та ГО «Наукова унія».

    Вкрай несподівано для себе я став призером відразу у трьох категоріях "Люди в науці", "Живі організми" та "Нефотографічні зображення", від чого почувався дещо аж зніяковіло, що згріб таку купу призів. Загалом-то я розраховував на який-небудь успіх лише в категорії "Живі організми".

    Дипломи переможця фотоконкурсу наукових фотографій

  • Чи є наука в Україні?

    Для чого створюється негативний імідж науки в Україні і як це позначається на її стані? Чи може фундаментальна наука вижити без базового фінансування і чим загрожує країні занепад фундаментальних досліджень? Яка подальша доля біологічної освіти у провідному виші країни -- Київському національному університеті ім. Т. Г.  Шевченка? Про все це у роздумах м.н.с. Інституту зоології ім. І. І.  Шмальгаузена НАН України, к.б.н. Євгенії Яніш на медіаплатформі IDEALIST.media.

  • Марія Склодовська-Кюрі

    Сьогодні день народження жінки з непростою долею, двічі лауреата Нобелівської премії -- Марії Склодовської-Кюрі.

    "...Собравшиеся в декабре 1912 года в зале Шведской Королевской Академии наук были потрясены, когда ученый секретарь Академии торжественно объявил: "Дамы и господа! Нобелевский лауреат по химии за 1911 г. Мария Склодовская-Кюри" -- вторая Нобелевская премия за восемь лет. Зал взорвался аплодисментами. И только скромная девочка-подросток, сидевшая среди именитых гостей, в оцепенении повторяла про себя: "Ты молодец, мама! Ты смогла, смогла! Я тоже смогу!". Через четверть века эта девочка поднимется на ту же сцену и ведущий церемонии объявит: "Лауреат Нобелевской премии Ирен Жолио-Кюри"."

  • Великі хижаки України

    Лекція співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, к.б.н. Марини Геннадіївни Шквирі про великих хижаків України.

  • Археозоологія – що це?

    Лекція співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, к.б.н. Євгенії Юріївни Яніш про археозоологію.

  • Історія та філософія біології

    Лекція співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, д.б.н. Ігоря Ігоровича Дзеверіна про історію і філософію біології.

  • Науково-популярне

  • Поповнення у бібліотеці

    До бібліотеки сайту, а саме до її розділу, що присвячений концептуальним аспектам організації та ведення наукових досліджень у заповідниках, додав скан ще однієї статті Є.М. Матюшкіна. Загалом, обидві розміщені у бібліотеці сайту його праці -- це найкраще, що мені доводилося читати із зазначеної проблематики.

    Завантажити згадані статті можна за посиланням: Бібліотека>Заповідна справа>Наукові дослідження

  • Біоакустика в R

    Одна із розваг, якою я час від часу займаюся, -- це копирсання у репозиторії CRAN  у пошуках і побіжному знайомстві із усілякими прикладними пакетами, призначеними для біологічних чи екологічних досліджень (так, у науковців бувають дивні, як на пересічну людину розваги; Фейнман он узагалі під час участі у манхеттенському проекті розважався в Лос-Аламосі відкриванням сейфів підбором комбінацій до їхніх кодових замків, але я не про те).

    Останньою моєю знахідкою став пакет seewave, що заточений для біоакустичних досліджень. Його функціонал надзвичайно широкий і, як це взагалі прийнято для пакетів R, добре документований. Обсяг мануалу становить трохи не дві сотні сторінок -- зависнути з розбором наведених у ньому прикладів можна надовго. До речі, вбудованими звуками, які використовуються для прикладів, є голоси саме птахів (Zonotrichia capensis та Vanellus vanellus), та й література, на яку посилаються у довідці, стосується переважно біоакустичних досліджень птахів. Коротше кажучи, як альтернатива усіляким пропрієтарним продуктам для біоакустичних досліджень у орнітології, пакет дуже і дуже файний.

    Ну і із цікавості спробував створити сонограму для одного коліна із пісні соловейка східного, для чого довелося трохи порозбиратися з опціями її побудови, їх там чималенько -- для оформлення результуючого зображення на всі смаки. Результат можна бачити на рисунку нижче (клацнути для перегляду в оригінальному розмірі).

    Сонограма одного з колін пісні соловейка східного, створена у seewave

  • 130 років з дня народження Нільса Бора

    Сьогодні, між іншим, виповнилося 130 років з дня народження Нільса Бора -- одного із найгеніальніших фізиків 20 століття.

    Мабуть найвизначнішим досягненням Нільса Бора і свідченням його геніальності є те, що він практично відразу усвідомив всеосяжний характер сформульованого ним принципу доповнюваності, звівши його, таким чином, до рангу фундаментального філософського. Фактично, Бор подарував людству цілком нову парадигму пізнання навколишнього світу.

    Хоча у загальнофілософському визначенні принцип доповнюваності звучить дуже просто (усебічне пізнання складного об’єкта чи явища досяжне за умови дослідження його з різних проекцій (різними моделями), звести  які до однієї принципово неможливо -- за М.Д.Гродзинським), явне його застосування у практиці конкретних біологічних чи екологічних досліджень досить таки нетривіальне завдання, якому, до речі, вітчизняна біологічна освіта приділяє вкрай мало уваги. Цей принцип має величезне значення і для підходів до охорони природи, а його нерозуміння приводить до таких жахливих потворних концепцій, що продукує, наприклад, КЕКЦ.

    Ну і трохи цитат з чудової книги Г.С. Розенберга, Д.П. Мозгового, Д.Б. Гелашвили "Экология. Элементы теоретических конструкций современной экологии" в тему принципу доповнюваності в екології: