Back to Top

Трохи стосовно завершення перехідного періоду, впродовж якого є можливим присудження наукових ступенів кандидата або доктора наук

Рада молодих вчених НАН України, Рада молодих вчених МОН України і Рада молодих вчених галузевих НАН України розповсюдили спільне звернення пов’язане із завершенням перехідного періоду, впродовж якого є можливим присудження наукових ступенів кандидата або доктора наук згідно з Порядком присудження наукових ступенів, затвердженим Постановою КМ України № 567 від 24 липня 2013 року. Вставлю і я свої п'ять копійок стосовно піднятого у зверненні питання.

Детальніше...

Коротка жартівлива ретроспектива 2020 року та привітання з Новим 2021 роком!

2020 рік був непростим, часом із боєм доводилося відстоювати своє.

2020 рік був непростим, часом із боєм доводилося відстоювати своє

Задля високої мети інколи доводилося іти на серйозний ризик.

Задля високої мети інколи доводилося іти на серйозний ризик

Детальніше...

Трохи про дощі при від'ємних температурах повітря

Загалом-то, той метеотриндець, що привів у „захват“ киян позавчора, з великою ймовірністю може бути ще одним проявом потепління клімату. Дощі при від'ємних температурах, які спричиняють екстремальні намерзання, це характерне метеорологічне явище для степової зони. Не можна сказати, що воно у нас на півдні досить часте, але десь мінімум п'ять таких випадків за своє життя я добре пам'ятаю і середню їх частоту можу оцінювати приблизно як раз на 7-10 років. Останній раз у нас в регіоні таке спостерігали у січні 2016 р. Майже відразу після того намерзання ми їздили на ділянку „Ягорлицький Кут“ на середньозимовий облік водоплавних птахів. Видовище феєричне — окрім казкових ландшафтів (див. світлини), порвані дроти ліній електропередачі (ще б пак, на дротах утворювалися циліндри з льоду діаметром десь сантиметрів 3-4) та повалені стовби, поламані дерева. На лінії електропередачі, яка вела до кордонів заповідника на ділянці „Ягорлицький Кут“, тоді повалило щось біля сотні опор; подачу електроенергії на цю ділянку відновили аж влітку.

Це явище має колосальний вплив на мешканців степу, адже міцний суцільний льодовий покрив робить неможливим добування поживи і може призводити до масової їх загибелі. Одним із наслідків намерзання 2016 р. було те, що у гніздовий період того року на ділянці „Ягорлицький Кут“ я не зустрів жодної сови болотяної — виду, для якого характерний осілий та кочовий спосіб життя, і який традиційно гніздиться у степу Ягорлицького півострова. Схоже, що місцевим совам не вдалося пережити того обмерзання степу.

Такі екстремальні обмерзання, до речі, мали істотний вплив на культуру і побут кочових степових народів, через що були предметом числених наукових досліджень. У казахській мові, наприклад, є спеціальний термін, яким називають масовий падіж худоби через унеможливлення її випасання унаслідок певних метеорологічних чи стихійних явищ — джут (жұт). І саме обмерзання пасовищ було найчастішою причиною джутів, рідше нею були сильні снігопади або ж степові пожежі, що охоплювали величезні території.

Ландшафти Чорноморського біосферного заповідника після екстремального намерзання у січні 2016 р.

Детальніше...

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) в Чорноморському біосферному заповіднику

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) на ділянці Волижин ліс (Чорноморський біосферний заповідник)

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) в Чорноморському біосферному заповіднику

Детальніше...