Рано-вранці 26 травня цього року я вийшов на стартову точку одного з орнітологічних маршрутів на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Проходженням цього маршруту я розпочав чергову серію обліків птахів, які ось уже 20 років незмінно проводжу у гніздовий період на аренних ділянках заповідника. Якщо бути точнішим, то такі обліки проводжу вже 21 рік, тобто, з 2000 р., але на оновленій опорній мережі орнітологічного моніторингу аренних ділянок вони ведуться мною саме з 2001 р.

Що являє собою опорна мережа орнітологічного моніторингу аренних ділянок заповідника? Це загалом 5 маршрутів кожен з яких має довжину 6 км. Три маршрути розташовані на Івано-Рибальчанській ділянці, решта два — на Солоноозерній ділянці. Ця мережа досить репрезентативна. Враховуючи, що загальна площа Івано-Рибальчанської та Солоноозерної ділянок становить трохи більш як 5 тис. га, кожен маршрут припадає приблизно на 1 тис. га. Тож зібрані дані на такій опорній мережі дають цілком повне уявлення про стан орнітокомплексу аренних ділянок.

Протягом 20 років у гніздовий період я з різних причин пропустив всього лише один облік на одному маршруті на Івано-Рибальчанській ділянці (у 2003 р.) та один облік на одному маршруті на Солоноозерній ділянці (у 2007 р.). Таким чином, в ході кількісних обліків птахів на аренних ділянках у гніздовий період від початку своїх досліджень я пройшов 588 км (6 км х 5 маршрутів х 20 років - 2 х 6 км = 588 км).

To Whom It May Concern

Нещодавно зайнявся оновленням таксономічного блоку у своїй базі даних черговою версією списку птахів світової фауни IOC World Bird List version 10.2. Проміжний результат, а саме окремі таблиці у форматі csv для всіх таксономічних рівнів (від ряду до підвиду), вирішив викласти у репозиторій на github. Кількість записів у таблицях: рядів — 40; родин — 252; родів — 2359; видів — 10945; підвидів — 20003.

У таблицях передбачені поля первинних та зовнішніх ключів, що дає можливість шляхом нескладних маніпуляцій імпортувати їх у будь-яку СКБД для створення власних БД.

Адреса репозиторію: https://github.com/YuMoskalenko/IOC_WBL_v10.2

Горобець чорногрудий (Passer hispaniolensis) -- до Чорноморського біосферного заповідника ще не дістався, однак у селах поряд вже гніздиться

До питання, яке піднімає Петро Тєстов (див. пост у фейсбуку), -- окремий приклад з нашого болота.

Найбільшу загрозу для збереження гніздових поселень колоніальних птахів у Чорноморському біосферному заповіднику на островах Тендрівської та Ягорлицької заток становить хижацтво низки видів ссавців і птахів (лисиці, єнотоподібного собаки, луня очеретяного, мартина жовтоногого, сірої ворони тощо), яке, між іншим, має антропогенну природу. Так, гніздування ворони сірої на узбережжі Тендрівської затоки, звідки вона налітає годуватися на острови, стало можливим унаслідок полезахисного лісорозведення у початково безлісій місцевості. Розвиток зрошення зумовив появу гніздопридатних оселищ на узбережжі Тендрівської затоки і для луня очеретяного, звідки цей вид теж налітає годуватися на острови. Звалища та орне землеробство забезпечили необмежену кормову базу мартину жовтоногому, створивши сприятливі умови для неконтрольованого росту його популяції. Аналогічно, орне землеробство сприяло значному зростанню у регіоні чисельності лисиці, яка у зимовий період у пошуках корму переходить на острови по льоду. Таким же чином по льоду узимку на острови потрапляє і чужорідний фауні регіону заповідника вид — єнотоподібний собака.

Світлини із сьогоднішньої поїздки на Потіївську ділянку Чорноморського біосферного заповідника. Фото так собі і розмістив я їх з метою щоб дати уявлення про масштаби чисельності качок на ділянці. Навіть на тих світлинах, де в об’єктив потрапило найбільше птахів, -- це всього лише дуже й дуже невеличка частина зграї качок, які сьогодні відпочивали на озерах ділянки, час від часу здіймаючись у повітря.

Підбірка доповідей з пленарної частини Орнітологічних читань пам’яті М.А.Воїнственського (Київ-Канів, 22-25.09.2016 р.), яка відбулася у Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України 22 вересня 2016 р.

(Відео з ютуб-каналу с.н.с. відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, к.б.н. В.М.Фурсова)

Доповідь чл.-кор. НАНУ, директора Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, проф. Ігоря Андрійовича Акімова "Життя і наукова діяльність зоолога і орнітолога М.А.Воїнственського"

Світлини з XXXV Наради Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (Асканія-Нова, 5-7 жовтня 2016)

Світлини шуліки чорного Milvus migrans у Чорноморському біосферному заповіднику -- Івано-Рибальчанська ділянка, червень 2015 р.

Заповідна частина півостріва Ягорлицький Кут -- це розкішні угіддя для орлана-білохвоста. От тільки дерев тут практично немає, тож тій парі орланів, що облюбувала його для розмноження, довелося мостити гніздо на такій малесенькій сухій маслинці.

Одна із розваг, якою я час від часу займаюся, -- це копирсання у репозиторії CRAN  у пошуках і побіжному знайомстві із усілякими прикладними пакетами, призначеними для біологічних чи екологічних досліджень (так, у науковців бувають дивні, як на пересічну людину розваги; Фейнман он узагалі під час участі у манхеттенському проекті розважався в Лос-Аламосі відкриванням сейфів підбором комбінацій до їхніх кодових замків, але я не про те).

Останньою моєю знахідкою став пакет seewave, що заточений для біоакустичних досліджень. Його функціонал надзвичайно широкий і, як це взагалі прийнято для пакетів R, добре документований. Обсяг мануалу становить трохи не дві сотні сторінок -- зависнути з розбором наведених у ньому прикладів можна надовго. До речі, вбудованими звуками, які використовуються для прикладів, є голоси саме птахів (Zonotrichia capensis та Vanellus vanellus), та й література, на яку посилаються у довідці, стосується переважно біоакустичних досліджень птахів. Коротше кажучи, як альтернатива усіляким пропрієтарним продуктам для біоакустичних досліджень у орнітології, пакет дуже і дуже файний.

Ну і із цікавості спробував створити сонограму для одного коліна із пісні соловейка східного, для чого довелося трохи порозбиратися з опціями її побудови, їх там чималенько -- для оформлення результуючого зображення на всі смаки. Результат можна бачити на рисунку нижче (клацнути для перегляду в оригінальному розмірі).

Записи голосів соловейка західного Luscinia megarhynchos та соловейка східного Luscinia luscinia на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника (1 червня 2016 р.)

Соловейко західний

Соловейко східний

З нагоди дня пам’яті (24 жовтня) та 87 річниці з дня народження Тетяни Борисівни Ардамацької (25 жовтня), хочу розкрити один маловідомий факт з її біографії. Він стосується обставин, завдяки яким Т.Б. потрапила до Чорноморського заповідника.

Всіх друзів та колег по роботі (і, водночас, по захопленню) вітаю з Днем орнітолога!

яка відбулася у м. Вилковому, у чудовому фотозвіті Дмитра Анатолійовича Ківганова: http://dakivganov.livejournal.com/38543.html

Подивився і щиро порадів за колег і, в той же час, вже вкотре пошкодував, що вперше за декілька років не вдалося потрапити на цей форум...

Всіх друзів та колег по роботі (і, водночас, по захопленню) вітаю з Днем орнітолога!