Back to Top
  • Горобець чорногрудий (Passer hispaniolensis) -- до Чорноморського біосферного заповідника ще не дістався, однак у селах поряд вже гніздиться

    Горобець чорногрудий (Passer hispaniolensis)

  • До питання, яке піднімає Петро Тєстов (див. пост у фейсбуку), -- окремий приклад з нашого болота.

    Найбільшу загрозу для збереження гніздових поселень колоніальних птахів у Чорноморському біосферному заповіднику на островах Тендрівської та Ягорлицької заток становить хижацтво низки видів ссавців і птахів (лисиці, єнотоподібного собаки, луня очеретяного, мартина жовтоногого, сірої ворони тощо), яке, між іншим, має антропогенну природу. Так, гніздування ворони сірої на узбережжі Тендрівської затоки, звідки вона налітає годуватися на острови, стало можливим унаслідок полезахисного лісорозведення у початково безлісій місцевості. Розвиток зрошення зумовив появу гніздопридатних оселищ на узбережжі Тендрівської затоки і для луня очеретяного, звідки цей вид теж налітає годуватися на острови. Звалища та орне землеробство забезпечили необмежену кормову базу мартину жовтоногому, створивши сприятливі умови для неконтрольованого росту його популяції. Аналогічно, орне землеробство сприяло значному зростанню у регіоні чисельності лисиці, яка у зимовий період у пошуках корму переходить на острови по льоду. Таким же чином по льоду узимку на острови потрапляє і чужорідний фауні регіону заповідника вид — єнотоподібний собака.

  • Пташеня орлана-білохвоста

  • Світлини із сьогоднішньої поїздки на Потіївську ділянку Чорноморського біосферного заповідника. Фото так собі і розмістив я їх з метою щоб дати уявлення про масштаби чисельності качок на ділянці. Навіть на тих світлинах, де в об’єктив потрапило найбільше птахів, -- це всього лише дуже й дуже невеличка частина зграї качок, які сьогодні відпочивали на озерах ділянки, час від часу здіймаючись у повітря.

    Зграї качок на Потіївській ділянці Чорноморського біосферного заповідника

  • Підбірка доповідей з пленарної частини Орнітологічних читань пам’яті М.А.Воїнственського (Київ-Канів, 22-25.09.2016 р.), яка відбулася у Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України 22 вересня 2016 р.

    (Відео з ютуб-каналу с.н.с. відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, к.б.н. В.М.Фурсова)

     

    Доповідь чл.-кор. НАНУ, директора Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, проф. Ігоря Андрійовича Акімова "Життя і наукова діяльність зоолога і орнітолога М.А.Воїнственського"

  • Світлини з XXXV Наради Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (Асканія-Нова, 5-7 жовтня 2016)

     

    XXXV Нарада Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (Асканія-Нова, 5-7 жовтня 2016)

     

    XXXV Нарада Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (Асканія-Нова, 5-7 жовтня 2016)

  • Світлини шуліки чорного Milvus migrans у Чорноморському біосферному заповіднику -- Івано-Рибальчанська ділянка, червень 2015 р.

    Шуліка чорний Milvus migrans (Чорноморський біосферний заповідник, Івано-Рибальчанська ділянка

  • Заповідна частина півостріва Ягорлицький Кут -- це розкішні угіддя для орлана-білохвоста. От тільки дерев тут практично немає, тож тій парі орланів, що облюбувала його для розмноження, довелося мостити гніздо на такій малесенькій сухій маслинці.

    Гніздо орлана-білохвоста (Чорноморський біосферний заповідник, ділянка Ягорлицький Кут)

    Гніздо орлана-білохвоста (Чорноморський біосферний заповідник, ділянка Ягорлицький Кут)

     

  • Одна із розваг, якою я час від часу займаюся, -- це копирсання у репозиторії CRAN  у пошуках і побіжному знайомстві із усілякими прикладними пакетами, призначеними для біологічних чи екологічних досліджень (так, у науковців бувають дивні, як на пересічну людину розваги; Фейнман он узагалі під час участі у манхеттенському проекті розважався в Лос-Аламосі відкриванням сейфів підбором комбінацій до їхніх кодових замків, але я не про те).

    Останньою моєю знахідкою став пакет seewave, що заточений для біоакустичних досліджень. Його функціонал надзвичайно широкий і, як це взагалі прийнято для пакетів R, добре документований. Обсяг мануалу становить трохи не дві сотні сторінок -- зависнути з розбором наведених у ньому прикладів можна надовго. До речі, вбудованими звуками, які використовуються для прикладів, є голоси саме птахів (Zonotrichia capensis та Vanellus vanellus), та й література, на яку посилаються у довідці, стосується переважно біоакустичних досліджень птахів. Коротше кажучи, як альтернатива усіляким пропрієтарним продуктам для біоакустичних досліджень у орнітології, пакет дуже і дуже файний.

    Ну і із цікавості спробував створити сонограму для одного коліна із пісні соловейка східного, для чого довелося трохи порозбиратися з опціями її побудови, їх там чималенько -- для оформлення результуючого зображення на всі смаки. Результат можна бачити на рисунку нижче (клацнути для перегляду в оригінальному розмірі).

    Сонограма одного з колін пісні соловейка східного, створена у seewave

  • Записи голосів соловейка західного Luscinia megarhynchos та соловейка східного Luscinia luscinia на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника (1 червня 2016 р.)

    Соловейко західний

    Соловейко східний

  • З нагоди дня пам’яті (24 жовтня) та 87 річниці з дня народження Тетяни Борисівни Ардамацької (25 жовтня), хочу розкрити один маловідомий факт з її біографії. Він стосується обставин, завдяки яким Т.Б. потрапила до Чорноморського заповідника.

  • Всіх друзів та колег по роботі (і, водночас, по захопленню) вітаю з Днем орнітолога!

     

  • яка відбулася у м. Вилковому, у чудовому фотозвіті Дмитра Анатолійовича Ківганова: http://dakivganov.livejournal.com/38543.html

    Подивився і щиро порадів за колег і, в той же час, вже вкотре пошкодував, що вперше за декілька років не вдалося потрапити на цей форум...

  • Всіх друзів та колег по роботі (і, водночас, по захопленню) вітаю з Днем орнітолога!

    З Днем орнітолога!