Back to Top
  • Програма Літопису природи заповідників і національних природних парків України – що з нею не так?

    У другій половині минулого року буремне життя науковців заповідників і національних парків додатково урізноманітнилося новиною про те, що Мінприроди вже втретє ініціювало розробку чергової програми Літопису природи. Ознайомившись тоді із технічним завданням цієї НДДКР, тендер на виконання якої, до речі, виграв Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, я опублікував короткий коментар. У ньому я говорив, що в пропонованому підході закладена фундаментальна помилка, яка полягає у порушенні логіки наукового пізнання і наступного практичного використання отриманих знань з природоохоронною метою. Крім того, я стверджував, що реалізація пропонованої концепції доконає Літопис природи як інструмент наукового забезпечення основної функції заповідників і національних парків -- збереження природних комплексів, які вони охороняють.

    Тоді ж Петро Тєстов цілком слушно запитав, чи не міг би я відписати відповідний коментар до Мінприроди, щоб не отримати від розробника в якості нової програми чергову лажу. Я відповів, що не бачу сенсу в цьому, оскільки лажа була закладена ще на рівні техзавдання. Була і інша причина -- проблеми в цій предметній області неможливо пояснити коротким листом. Однак, все ж задумався над тим, щоб написати розгорнутий аналіз ситуації з розробкою програми Літопису природи. Додатковим стимулом наприкінці минулого року до цього стала розсилка перших двох драфтів програми. Ці попередні її версії викликали бурхливе обговорення у спільноті науковців заповідників і національних парків, яке втім зводилося до того, що пропонований обсяг дослідження годиться хіба що для невеличкого науково-дослідного інститут, але аж ніяк не для малокомплектних науково-дослідних відділів установ ПЗФ. Маючи глибоке переконання, що проблеми з програмою Літопису природи слід шукати не в наборі методик дослідження і їх кількості, а куди глибше -- в самих концептуальних підходах до довготривалих екологічних досліджень у заповідниках і національних парках (та й не тільки в них), я засів за написання лонгріду, в якому хотів викласти свої погляди на Літопис природи, що сформувалися у мене за два десятки років роботи у Чорноморському біосферному заповіднику. Початково передбачалося, що це буде просто допис на власний сайт, однак, коли від Олексія Василюка дізнався про ідею проведення конференції "Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні: Прикладні аспекти моніторингу та охорони біорізноманіття" з виданням тематичної збірки праць, мені спало на думку, що було б непогано опублікувати цей аналіз у такій збірці. Вчора колеги з Української природоохоронної групи розповсюдили електронний варіант цієї збірки (див. за посиланням). Саму ж мою розвідку "Програма Літопису природи заповідників і національних природних парків України – що з нею не так?", яка опублікована у цій збірці, можна завантажити тут.

  • Щодо ТЗ на розроблення проекту нової редакції програми Літопису природи

    Знайшов і з цікавістю ознайомився з технічним завданням на НДДКР "Розроблення проекту нової редакції Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків і методичних рекомендацій щодо її виконання з урахуванням вимог і рекомендацій міжнародних природоохоронних договорів", тендер на виконання якого виграв Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника з ціновою пропозицією 470 тис. грн.
    З сумом можу констатувати, що міністерство і надалі намагається привести Літопис природи до такої форми, яка б дозволила деякою механічною сумою даних з Літописів природи установ ПЗФ закривати дірки у міжнародних зобов’язаннях України у сфері охорони довкілля. Вибачте, але так це працювати не буде, бо в пропонованому підході закладена фундаментальна помилка, яка полягає у порушенні логіки наукового пізнання і наступного практичного використання отриманих знань з природоохоронною метою. Більше того, реалізація пропонованої концепції доконає Літопис природи як інструмент наукового забезпечення основної функції заповідників і національних парків -- збереження природних комплексів, які вони охороняють.

    Про все це писав ще тоді, коли міністерство намагалося перевести Літопис природи у форму бази даних
    http://bsbr.org.ua/uk/article/2-article/67-litopys

  • Поповнення у бібліотеці

    До бібліотеки сайту, а саме до її розділу, що присвячений концептуальним аспектам організації та ведення наукових досліджень у заповідниках, додав скан ще однієї статті Є.М. Матюшкіна. Загалом, обидві розміщені у бібліотеці сайту його праці -- це найкраще, що мені доводилося читати із зазначеної проблематики.

    Завантажити згадані статті можна за посиланням: Бібліотека>Заповідна справа>Наукові дослідження