Back to Top
  • Пуночка (Plectrophenax nivalis) у Чорноморському біосферному заповіднику

    Чорноморський біосферний заповідник, острів Тендра, 21.XII.2020

    Пуночка (Plectrophenax nivalis) на острові Тендра, Чорноморський біосферний заповідник

  • Трохи про дощі при від'ємних температурах повітря

    Загалом-то, той метеотриндець, що привів у „захват“ киян позавчора, з великою ймовірністю може бути ще одним проявом потепління клімату. Дощі при від'ємних температурах, які спричиняють екстремальні намерзання, це характерне метеорологічне явище для степової зони. Не можна сказати, що воно у нас на півдні досить часте, але десь мінімум п'ять таких випадків за своє життя я добре пам'ятаю і середню їх частоту можу оцінювати приблизно як раз на 7-10 років. Останній раз у нас в регіоні таке спостерігали у січні 2016 р. Майже відразу після того намерзання ми їздили на ділянку „Ягорлицький Кут“ на середньозимовий облік водоплавних птахів. Видовище феєричне — окрім казкових ландшафтів (див. світлини), порвані дроти ліній електропередачі (ще б пак, на дротах утворювалися циліндри з льоду діаметром десь сантиметрів 3-4) та повалені стовби, поламані дерева. На лінії електропередачі, яка вела до кордонів заповідника на ділянці „Ягорлицький Кут“, тоді повалило щось біля сотні опор; подачу електроенергії на цю ділянку відновили аж влітку.

    Це явище має колосальний вплив на мешканців степу, адже міцний суцільний льодовий покрив робить неможливим добування поживи і може призводити до масової їх загибелі. Одним із наслідків намерзання 2016 р. було те, що у гніздовий період того року на ділянці „Ягорлицький Кут“ я не зустрів жодної сови болотяної — виду, для якого характерний осілий та кочовий спосіб життя, і який традиційно гніздиться у степу Ягорлицького півострова. Схоже, що місцевим совам не вдалося пережити того обмерзання степу.

    Такі екстремальні обмерзання, до речі, мали істотний вплив на культуру і побут кочових степових народів, через що були предметом числених наукових досліджень. У казахській мові, наприклад, є спеціальний термін, яким називають масовий падіж худоби через унеможливлення її випасання унаслідок певних метеорологічних чи стихійних явищ — джут (жұт). І саме обмерзання пасовищ було найчастішою причиною джутів, рідше нею були сильні снігопади або ж степові пожежі, що охоплювали величезні території.

    Ландшафти Чорноморського біосферного заповідника після екстремального намерзання у січні 2016 р.

  • Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) в Чорноморському біосферному заповіднику

    Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) на ділянці Волижин ліс (Чорноморський біосферний заповідник)

    Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) в Чорноморському біосферному заповіднику

  • Трохи про орнітологічний моніторинг

    Рано-вранці 26 травня цього року я вийшов на стартову точку одного з орнітологічних маршрутів на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Проходженням цього маршруту я розпочав чергову серію обліків птахів, які ось уже 20 років незмінно проводжу у гніздовий період на аренних ділянках заповідника. Якщо бути точнішим, то такі обліки проводжу вже 21 рік, тобто, з 2000 р., але на оновленій опорній мережі орнітологічного моніторингу аренних ділянок вони ведуться мною саме з 2001 р.

    Що являє собою опорна мережа орнітологічного моніторингу аренних ділянок заповідника? Це загалом 5 маршрутів кожен з яких має довжину 6 км. Три маршрути розташовані на Івано-Рибальчанській ділянці, решта два — на Солоноозерній ділянці. Ця мережа досить репрезентативна. Враховуючи, що загальна площа Івано-Рибальчанської та Солоноозерної ділянок становить трохи більш як 5 тис. га, кожен маршрут припадає приблизно на 1 тис. га. Тож зібрані дані на такій опорній мережі дають цілком повне уявлення про стан орнітокомплексу аренних ділянок.

    Протягом 20 років у гніздовий період я з різних причин пропустив всього лише один облік на одному маршруті на Івано-Рибальчанській ділянці (у 2003 р.) та один облік на одному маршруті на Солоноозерній ділянці (у 2007 р.). Таким чином, в ході кількісних обліків птахів на аренних ділянках у гніздовий період від початку своїх досліджень я пройшов 588 км (6 км х 5 маршрутів х 20 років - 2 х 6 км = 588 км).

  • Сапсан у Чорноморському біосферному заповіднику

    Сапсан у Чорноморському біосферному заповіднику

    Сапсан у Чорноморському біосферному заповіднику

  • Скупчення лиски Fulica atra у Тендрівській затоці

    Невеличка частина скупчення лиски у Тендрівській затоці біля острова Орлів (7 жовтня 2020 р.)

    Скупчення лиски Fulica atra у Тендрівській затоці (Чорноморський заповідник)

  • Серпневий вечір

    Серпневий вечір на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника

    Серпневий вечір на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника

  • Колонія мартина середземноморського (Ichthyaetus melanocephalus)

    Мартин середземноморський (Ichthyaetus melanocephalus) на острові Бабин (Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник)

    Мартин середземноморський (Ichthyaetus melanocephalus) на острові Бабин

  • Гніздові колонії мартинів та крячків на острові Тендра

    Гніздування мартинів та крячків на острові Тендра, 24 червня 2020 р.

    На острові розмістилися колонії мартинів середземноморського та тонкодзьобого, крячків рябодзьобого, чорнодзьобого, річкового та малого

    Мартини та крячки над колоніальними поселеннями

  • Нора бджолоїдки звичайної (Merops apiaster)

    Коли класичні місця для гніздування практично відсутні, а гніздитися ну дуже вже хочеться, доводиться викручуватися. Нірка бджолоїдки звичайної (Merops apiaster), Солоноозерна ділянка Чорноморського біосферного заповідника

    Нора бджолоїдки звичайної (Merops apiaster)

  • Мачок жовтий (Glaucium flavum)

    Мачок жовтий (Glaucium flavum), острів Тендра, Чорноморський біосферний заповідник

    Мачок жовтий (Glaucium flavum), острів Тендра, Чорноморський біосферний заповідник

  • Шпаки рожеві (Pastor roseus) в Чорноморському біосферному заповіднику

    Шпаки рожеві (Pastor roseus). Чорноморський біосферний заповідник, ділянка «Ягорлицький Кут»

    Шпаки рожеві (Pastor roseus) в Чорноморському біосферному заповіднику

  • Вовки в степу

    Іду собі маршрутом на Ягорлицькому півострові, рахую жайворонків та іншу пернату живність, нікого не чіпаю і раптом помічаю, що за мною спостерігають вовки. Спостерігають, і що характерно, від мене не тікають. Кидаю погляд в інший бік, а там за мною теж спостерігають. І теж вовки, тільки ще маленькі.

    Вовки в степу

    Вовки в степу

  • Веб-версія мапи Чорноморського біосферного заповідника (develop edition)

    Нарешті дійшли руки до освоєння Leaflet -- JavaScript бібліотеки для відображення мап на веб-сторінках. Основним стимулом стало те, що доступні в інтернеті схеми заповідника, включаючи контур на OpenStreetMap, містять купу помилок. Представлена нижче мапа Чорноморського біосферного заповідника наразі є найбільш точною (наскільки це взагалі можливо на сьогодні); в ній коректно вказане зонування (заповідна (синій контур) та буферна (фіолетовий контур) зони, а також зона антропогенних ландшафтів (зелений контур)), крім того вималюваний контур охоронних зон (коричневий).

     Коли мапа буде доведена до потрібної кондиції з усіма фічами на зразок легенди, можливості перемикати основу тощо -- вона буде розміщена на офіційному сайті заповідника.

  • Ступінь зволоженості Ягорлицького півострова

    Трохи файних картинок зі своїх копирсань в обробці даних дистанційного зондування Sentinel-2. Солончакові комплекси Чорноморського біосферного заповідника мають велике значення для багатьох видів гідрофільних птахів, як у гніздовий період, так і під час прольоту. Однак, як вже колись доводилося писати, їх якості як середовища існування птахів дуже залежать від погодних умов року. В залежності від кількості опадів, їх зволоженість може бути істотно різною. Ступінь зволоженості водно-болотних угідь півострова можна чудово проілюструвати даними дистанційного зондування. Нижче представлено три космічних знімка Ягорлицького півострова з супутника Sentinel-2, які були отримані у другій половині квітня, відповідно, у 2018, 2019 та 2020 р. Добре видно, що навесні 2018 р. солончаки півострова були досить добре зволожені. Навесні 2019 р. на солончаках центральної частини острова спостерігався помітний дефіцит вологи. Зволоженість периферичних солончаків була дещо кращою. Нарешті, істотний дефіцит опадів, який спостерігався цієї зими, призвів до того, що навесні 2020 р. скільки-небудь зволоженими залишилися солончаки лише біля озер, що сполучені з водами затоки.

    Вигляд Ягорлицького півострова на супутниковому знімку Sentinel-2 від 20 квітня 2018 р. (комбінація каналів 12-8-2)

    Вигляд Ягорлицького півострова на супутниковому знімку Sentinel-2 від 20 квітня 2018 р. (комбінація каналів 12-8-2)

  • Чим живляться їжаки?

    Неодноразово доводилося спостерігати, що ті, хто заперечує поширений міф про те, що їжаки живляться тільки яблучками, грушками, тобто загалом рослинною їжею, вдаються до інших крайнощів. Вони починають стверджувати, що раціон їжаків складає винятково тваринна їжа. Втім це не так і їжаки при нагоді із задоволенням ласують плодами. Наведена нижче серія світлин була зроблена мною якось на початку серпня у Чорноморському біосферному заповіднику на ділянці „Ягорлицький Кут“. Там біля кордону „Вільний Порт“ росте дика груша. У серпні плоди достигають і починають падати з дерева. В цей період року, з настанням сутінків, їжаки збігаються до згаданої груші з усієї округи саме для того, щоб поласувати її плодами. Коли я робив ці світлини, навколо мене під грушою знаходилося вісім їжаків, що завзято живилися плодами.

    Тобто дійсно основа раціону їжаків саме тваринна їжа, однак, при нагоді вони все ж не відмовляються і від їжі рослинного походження.

    Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus). Чорноморський біосферний заповідник, ділянка Ягорлицький Кут

  • Гніздо крука Corvus corax

    Середина лютого, ділянка "Ягорлицький Кут". Гніздо пари круків, дбайливо вистелене шерстю лисички, готове до поповнення.

    Гніздо крука Corvus corax на ділянці Ягорлицький Кут

  • Сірий жайворонок (Calandrella rufescens)

    Сірий жайворонок (Calandrella rufescens) у Чорноморському біосферному заповіднику

    Сірий жайворонок (Calandrella rufescens) у Чорноморському біосферному заповіднику

  • Хохітва (Tetrax tetrax) у Чорноморському біосферному заповіднику

    Хохітва (Tetrax tetrax) у Чорноморському біосферному заповіднику

    Хохітва (Tetrax tetrax) у Чорноморському біосферному заповіднику

  • Сипуха (Tyto alba) у Чорноморському біосферному заповіднику

    Сипуха (Tyto alba) знову зимує у Чорноморському біосферному заповіднику. Ягорлицький Кут, 26.XI.2019

    Сипуха (Tyto alba) у Чорноморському біосферному заповіднику