Back to Top
  • Шановні друзі та колеги!

    Прийміть найщиріші вітання
       з новорічними та різдвяними святами!
    Бажаю, щоб Новий рік приніс вам миру, щастя,
    радості, добробуту та затишку у вашу оселю.
    Нехай у Новому році удача та творча
       наснага стануть вам вірними
    супутниками!
    Зичу у Новому році вірних друзів,
    любові та добрих новин!

    Слава Україні!

    З Новим 2019 роком!

  • Крехи малі на Дніпровському лимані

    Крех малий Mergus albellus

  • Скупчення качок на Потіївській ділянці Чорноморського біосферного заповідника, 19 лютого 2018 р.

  • Лебеді-кликуни, що зимують на наших затоках, частенько полюбляють пастися на озимині. Лебеді-кликуни, що зимують на наших затоках, частенько полюбляють пастися на озимині.

    Лебеді-кликуни (Cygnus cygnus) на озимині

  • Ось така красуня завітала зимувати до Чорноморського біосферного заповідника. Та не просто завітала, а ще й облюбувала для мешкання одне із приміщень на кордоні. До відвідувачів з місцевих, втім, виявилася вкрай негостинною -- усім своїм виглядом, шипінням та рухами немовби промовляла: "От ідіть звідси, по-доброму прошу! Ідіть геть, від гріха подалі!"

    Сипуха Tyto alba в Чорноморському біосферному заповіднику

  • Пара орланів-білохвостів вирішила, що не варто дарма гаяти час під час зимівлі і зайнялася будівництвом нового гнізда на Івано-Рибальчанській ділянці ЧБЗ. 18 січня 2017 р. гніздо вже було практично готове (перша та друга світлина). А 23 лютого, коли я черговий раз потрапив на цю ділянку, один із пари птахів вже щільно сидів на гнізді (третя світлина).

    Нове гніздо орлана-білохвоста на Івано-Рибальчанській ділянці ЧБЗ (18 січня 2017 р.)
    Нове гніздо орлана-білохвоста на Івано-Рибальчанській ділянці ЧБЗ (18 січня 2017 р.)

  • Як підгодувати птахів узимку і при цьому не нашкодити їм розповідає м.н.с. Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена, к.б.н. Євгенія Яніш.

  • Трохи світлин із середньозимового обліку, який проводили позаминулого тижня у Чорноморському біосферному заповіднику (у Тендрівській та Ягорлицькій затоках) та у західній частині Джарилгацької затоки. На жаль, з 4-х днів обліків більш-менш придатна для фотографування погода була лише в один день. Тож всі наведені світлини лише з обліку на Ягорлицькій затоці, який, власне, і припав саме на той день.

    Птахи на ополонках

    Середньозимовий облік на Ягорлицькій затоці у 2017 р.

  • Льодова обстановка у Тендрівській та Ягорлицькій затоках і у Дніпровському лимані 30 січня 2017 р. (за даними дистанційного зондування Sentinel-2a).

    Льодова обстановка 30 січня 2017 р.

  • Побережники чорногруді Calidris alpina на зимівлі в Чорноморському біосферному заповіднику

    Побережники чорногруді Calidris alpina

  • Зима на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника

    Зима на Івано-Рибальчанській ділянці заповідника

  • Цього року середньозимовий облік птахів у Чорноморському біосферному заповіднику робили серед неймовірних краєвидів. Подібні намерзання трапляються у нас не дуже часто. А щоб така погода припала ще й на середньозимовий облік, то за мої 16 років роботи у заповіднику це взагалі вперше.

     

    Узбережжя Ягорлицької затоки

    Узбережжя Ягорлицької затоки

     

    Узбережжя Ягорлицької затоки

  • Декілька світлин із сьогоднішнього виїзду на Потіївську ділянку Чорноморського біосферного заповідника

     

    Кулики-сороки Haematopus ostralegus та мартини тонкодзьобі Larus genei

    Кулики-сороки Haematopus ostralegus та мартини тонкодзьобі Larus genei

  • Скупчення черні чубатої Aythya fuligula та попелюха Aythya ferina на Потіївській ділянці Чорноморського біосферного заповідника НАНУ (23 грудня 2015 р.).

     Скупчення черні чубатої Aythya fuligula та попелюха Aythya ferina в ЧБЗ

  • Сьогодні, між іншим, виповнилося 130 років з дня народження Нільса Бора -- одного із найгеніальніших фізиків 20 століття.

    Мабуть найвизначнішим досягненням Нільса Бора і свідченням його геніальності є те, що він практично відразу усвідомив всеосяжний характер сформульованого ним принципу доповнюваності, звівши його, таким чином, до рангу фундаментального філософського. Фактично, Бор подарував людству цілком нову парадигму пізнання навколишнього світу.

    Хоча у загальнофілософському визначенні принцип доповнюваності звучить дуже просто (усебічне пізнання складного об’єкта чи явища досяжне за умови дослідження його з різних проекцій (різними моделями), звести  які до однієї принципово неможливо -- за М.Д.Гродзинським), явне його застосування у практиці конкретних біологічних чи екологічних досліджень досить таки нетривіальне завдання, якому, до речі, вітчизняна біологічна освіта приділяє вкрай мало уваги. Цей принцип має величезне значення і для підходів до охорони природи, а його нерозуміння приводить до таких жахливих потворних концепцій, що продукує, наприклад, КЕКЦ.

    Ну і трохи цитат з чудової книги Г.С. Розенберга, Д.П. Мозгового, Д.Б. Гелашвили "Экология. Элементы теоретических конструкций современной экологии" в тему принципу доповнюваності в екології:

  • Штовханина на годівниці

    Синиці поводяться інтелігентніше :)

  • Фото із сьогоднішнього виїзду на облік зимуючих водоплавних птахів (півострів Ягорлицький Кут, Чорноморський біосферний заповідник)

  • Мартини малі (Larus minutus) на зимівлі на узбережжі Чорного моря

  • Ще у шкільні роки пару-трійку разів на очі потрапляли різні розповіді про те, як ті чи інші тварини шукали у людини порятунку від хижаків. Правдиві вони були, чи ні -- біс їх знає, але минулого тижня довелося особисто стати учасником подібної цілком реальної історії.

  • Минулого тижня провели перший облік зимуючих гідрофільних птахів на акваторіях Чорноморського біосферного заповідника. На відео -- зимівельне скупчення качок та лебедів у кутовій частині Тендрівської затоки. Перепрошую за якість -- погода була вкрай кепською, а ще й на холодному пронизливому вітрі про такі дрібниці, як вирівнювання горизонту взагалі не згадуєш.