Правда ж, файна!

Вгодована самка каракурта Latrodectus tredecimguttatus у піщаному степу Олешських пісків (Збур’ївська арена, початок серпня)

Цього року теж до біса каракурта у піщаному степу. Найбільше вражений їхньою чисельністю був в останню поїздку до Волижиного лісу -- у полуденну спеку степ кишів павуками, що діловито упорядковували свої ловчі тенета. Одного такого каракурта, що зосереджено займався своєю роботою, зняв на відео.

Каракурт оновлює ловчі тенета (Чорноморський біосферний заповідник, Волижин ліс, 22 червня 2016 р.)

Мешканка наступного гнізда, що потрапило мені на очі, виявилась куди більш вгодованою, ніж у попередньому відео. Цьому, очевидно, добре посприяв обід із пімелії, залишки якої стали фрагментом конструкції помешкання самки каракурта.

Каракурт біля чергової здобичі (чорнотілки), що потрапила до його тенет

Каракурт є одним із найвправніших майстрів маскування свого помешкання. Через це, навіть не дивлячись на те, що сам павук не є таким вже непомітним, люди зазвичай його не бачать навіть там, де його щільність може сягати десятка чи більше особин на квадратний метр. Нижче на світлинах -- декілька прикладів (всі фото клікабельні).

Ось на наступному фото добре знайома відпочивальникам на морі поверхня верхньої частини супраліторалі. Червоними стрілками позначені два кубла каракурта. Завдяки тому, що павутини каракурта дуже тоненькі і практично прозорі, а для самого кубла використовується місцевий матеріал, без навичок роздивитися оселі цього павука дуже важко.

Ще один майстер маскування -- тарантул