А ти, власне, хто?

Ще з останніх обліків на Ягорлицькому півострові. Іду собі маршрутом, рахую пташок і помічаю попереду пару болотяних сов. Птахи, подаючи тривожні звуки, нарізали кола над одним і тим же місцем, періодично пікіруючи і знову змиваючи догори. Часом то один, то інший птах сідали на землю, але через декілька секунд знову злітали. Підійшовши ближче побачив винуватицю зчиненого птахами ґвалту -- зайшовши на гніздову територію сов, серед трави лисиця неспішно шукала собі поживи.

Раціонально це не поясниш, але так як сьогодні в мене було вже не раз. Іду собі рано-вранці маршрутом, мотаючи кілометри приморським степом Ягорлицького півострова за підрахунком жайворонків та іншої пернатої живності. Аж раптом, неначе електричним струмом, пробиває відчуття, що за тобою хтось стежить. Кидаю погляд ліворуч і бачу, що більш як за півкілометра на загальному зеленкувато-коричневато-жовтуватому тлі травневої степової рослинності видніється незвично темнувата як для цього ландшафту пляма. Бінокль допомагає розвіяти останні сумніви: це вовк, сидить собі й уважно спостерігає за мною. Піднімаю фотоапарат, роблю декілька знімків на максимальному зумі телеоб’єктива і проходжу з півсотні метрів назустріч звіру. Вовк зривається і біжить геть, встигаю зробити ще кадр навздогін і сірий красень зникає за схилом поду.

Світлини шпаків рожевих на ділянці "Ягорлицький Кут"

Підбірка світлин коней з останнього виїзду на Тендру

Після походеньок Тендрою повертаюся собі до кордону, а там пасеться табун коней. Іду мимо нього, нікого не чіпаю, аж раптом...

Світлини та відео крем’яшників (Arenaria interpres) в урочищі Білі Кучугури (острів Тендра, Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник).

Раніше я вже писав, що протягом зими пара орланів-білохвостів зробили нове гніздо на Івано-Рибальчанській ділянці. Відвідав їх на травневих обліках. Як і на Ягорлицькому Куту, у цієї пари теж одне пташеня -- вже нічо так  підросло :)

Світлини з останніх обліків хребетних на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника. Кулик-довгоніг Himantopus himantopus на озерах Івано-Рибальчанської ділянки

Вчора у Чорноморському біосферному заповіднику в рамках 2nd Europenian Census of Pelicans провели облік пеліканів рожевих, тож викладу пару світлин та відео з вояжу на острів Орлов, що в Тендрівській затоці (Чорноморський біосферний заповідник). Пелікани продовжують насиджувати яйця, але на відміну від минулого разу, їх на колонії було вже істотно більше. Загалом, цього року у сенсі гніздування пеліканів у заповіднику є пара дуже нетипових моментів, але про це вже тоді, коли по осені порахуємо курчат :)

Світлина (клацнути для перегляду у повному розмірі) та відео з учорашнього виїзду на острів Орлов, що в Тендрівській затоці (Чорноморський біосферний заповідник). Життя буяє, мартини жовтоногі та баклани гніздяться. Як видно, пелікани там теж задніх не пасуть і вже сидять на гніздах. Десь там неподалік від пеліканів туляться ще й мартини каспійські, хоча їх на відео і світлині не видно.

Світлини пухівок із сьогоднішнього виїзду на острів Смалений (Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник).

Декілька світлин з останнього виїзду на острів Орлов (Чорноморський біосферний заповідник, Тендрівська затока) -- початкові етапи формування гніздового орнітокомплексу

Вчора повернулися з традиційного весняного (березневого) обліку хребетних на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника. Таки да, весна...

Як воно лісовій пташці на прольоті в степу

Там кущиків немає...

Світлини із сьогоднішньої поїздки на Потіївську ділянку Чорноморського біосферного заповідника. Фото так собі і розмістив я їх з метою щоб дати уявлення про масштаби чисельності качок на ділянці. Навіть на тих світлинах, де в об’єктив потрапило найбільше птахів, -- це всього лише дуже й дуже невеличка частина зграї качок, які сьогодні відпочивали на озерах ділянки, час від часу здіймаючись у повітря.

Дикі кабани нічо так дбають про свою гігієну. У місцях, де вони мешкають, можна зустріти ось такі дерева, об які вони регулярно чухаються. При цьому, якщо є вибір з різних порід, вони обов’язково оберуть саме хвойні дерева -- натираючи свою щетину смолою, дикі свині борються таким чином із ектопаразитами. А щоб смоли було побільше, перед тим як чухатися вони добряче шматують кору дерева іклами. Як правило, такі дерева-чесала використовуються кабанами багато років.

До речі, у боротьбі з ектопаразитами дикі кабани досить винахідливі: у якості таких чесал особливою популярністю у них користуються телеграфні стовпи, що просочені креозотом. Ніколи не оминуть вони і місця розливу дизпалива на ґрунті -- обов’язково влаштують тут собі купель, яку теж будуть використовувати протягом багатьох років.

Пара орланів-білохвостів вирішила, що не варто дарма гаяти час під час зимівлі і зайнялася будівництвом нового гнізда на Івано-Рибальчанській ділянці ЧБЗ. 18 січня 2017 р. гніздо вже було практично готове (перша та друга світлина). А 23 лютого, коли я черговий раз потрапив на цю ділянку, один із пари птахів вже щільно сидів на гнізді (третя світлина).

Нове гніздо орлана-білохвоста на Івано-Рибальчанській ділянці ЧБЗ (18 січня 2017 р.)

Трохи світлин із середньозимового обліку, який проводили позаминулого тижня у Чорноморському біосферному заповіднику (у Тендрівській та Ягорлицькій затоках) та у західній частині Джарилгацької затоки. На жаль, з 4-х днів обліків більш-менш придатна для фотографування погода була лише в один день. Тож всі наведені світлини лише з обліку на Ягорлицькій затоці, який, власне, і припав саме на той день.

Птахи на ополонках

З архівних фото. Підфартило мені з десяток років тому зустріти сліпака піщаного, який розгулював просікою у лісі. Моє товариство йому не сподобалося, тож він вирішив відразу повернутися до рідної стихії. В результаті вийшла така серія світлин.