Back to Top

Заповідна справа

Програма Літопису природи заповідників і національних природних парків України – що з нею не так?

Категорія: Заповідна справаОпубліковано: Четвер, 07 травня 2020, 15:21Автор: Strix
Перегляди: 238

У другій половині минулого року буремне життя науковців заповідників і національних парків додатково урізноманітнилося новиною про те, що Мінприроди вже втретє ініціювало розробку чергової програми Літопису природи. Ознайомившись тоді із технічним завданням цієї НДДКР, тендер на виконання якої, до речі, виграв Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, я опублікував короткий коментар. У ньому я говорив, що в пропонованому підході закладена фундаментальна помилка, яка полягає у порушенні логіки наукового пізнання і наступного практичного використання отриманих знань з природоохоронною метою. Крім того, я стверджував, що реалізація пропонованої концепції доконає Літопис природи як інструмент наукового забезпечення основної функції заповідників і національних парків -- збереження природних комплексів, які вони охороняють.

Тоді ж Петро Тєстов цілком слушно запитав, чи не міг би я відписати відповідний коментар до Мінприроди, щоб не отримати від розробника в якості нової програми чергову лажу. Я відповів, що не бачу сенсу в цьому, оскільки лажа була закладена ще на рівні техзавдання. Була і інша причина -- проблеми в цій предметній області неможливо пояснити коротким листом. Однак, все ж задумався над тим, щоб написати розгорнутий аналіз ситуації з розробкою програми Літопису природи. Додатковим стимулом наприкінці минулого року до цього стала розсилка перших двох драфтів програми. Ці попередні її версії викликали бурхливе обговорення у спільноті науковців заповідників і національних парків, яке втім зводилося до того, що пропонований обсяг дослідження годиться хіба що для невеличкого науково-дослідного інститут, але аж ніяк не для малокомплектних науково-дослідних відділів установ ПЗФ. Маючи глибоке переконання, що проблеми з програмою Літопису природи слід шукати не в наборі методик дослідження і їх кількості, а куди глибше -- в самих концептуальних підходах до довготривалих екологічних досліджень у заповідниках і національних парках (та й не тільки в них), я засів за написання лонгріду, в якому хотів викласти свої погляди на Літопис природи, що сформувалися у мене за два десятки років роботи у Чорноморському біосферному заповіднику. Початково передбачалося, що це буде просто допис на власний сайт, однак, коли від Олексія Василюка дізнався про ідею проведення конференції "Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні: Прикладні аспекти моніторингу та охорони біорізноманіття" з виданням тематичної збірки праць, мені спало на думку, що було б непогано опублікувати цей аналіз у такій збірці. Вчора колеги з Української природоохоронної групи розповсюдили електронний варіант цієї збірки (див. за посиланням). Саму ж мою розвідку "Програма Літопису природи заповідників і національних природних парків України – що з нею не так?", яка опублікована у цій збірці, можна завантажити тут.

Щодо заборони біотехнічних заходів у заповідних зонах

Категорія: Заповідна справаОпубліковано: Неділя, 19 лютого 2017, 14:50Автор: Strix
Перегляди: 993

7 лютого Верховна Рада прийняла пролобійований Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ) Закон № 2023, яким серед іншого, вводиться заборона біотехнічних заходів у заповідних зонах установ природно-заповідного фонду. КЕКЦ обґрунтовує необхідність цієї заборони т. зв. концепцією абсолютної заповідності. Остання ж базується на основі давно відкинутої екологією парадигми рівноваги, яка розглядала екосистеми як замкнені саморегульовані системи, що прагнуть до певної точки стабільності (клімаксу). Як слушно вказують автори книги „Principles of conservation biology“ (1997), охорона природи в рамках такої парадигми приваблива своєю простотою: вибрати придатні природні ділянки, припинити антропогенний вплив на них, і тоді з часом в них відновиться природна структура, і вони будуть функціонувати в рівновазі необмежено довго. Однак, екосистеми є відкритими системами, через які не припиняється потік видів, речовин, енергії. У випадку заповідних екосистем такий потік за визначенням не може бути зупинений межами природоохоронного об’єкту, тому на будь-яку заповідну територію постійно впливають навколишні антропогенно перетворені території. Відповідно, практика збереження заповідних екосистем повинна брати до уваги такий негативний вплив, а біотехнічні заходи у цьому сенсі є інструментом для його хоча б часткового нівелювання.

Детальніше...

Канівський природний заповідник -- віртуальний?

Категорія: Заповідна справаОпубліковано: Вівторок, 15 листопада 2016, 10:39Автор: Strix
Перегляди: 870

Потрапила мені на очі у стрічці фейсбуку інформація про проведену 9 листопада у Міністерстві екології та природних ресурсів нараду стосовно стану виконання Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010 р. "Про розширення території Канівського природного заповідника" та Указу Президента № 218/2016 від 20.05.2016 "Про внесення змін до деяких указів Президента України". Перегляд фрагментів відео з цієї наради, а також ознайомлення з коментарем колишнього директора Канівського природного заповідника, к.б.н. Миколи Гавриловича Чорного, привернули увагу і я вирішив трохи покопирсатися у документах.

Найперше отримав  інформацію по Канівському ПЗ із державного реєстру юридичних осіб. Тут начебто все нормально:  Канівський ПЗ, як того вимагає стаття 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", є юридичною особою (код ЄДРПОУ 02071493); уповноваженою особою (керівником і підписантом) з 22 червня 2012 р. значиться Володимир Петрович Пилипенко.

Детальніше...

Із історії Чорноморського заповідника

Категорія: Заповідна справаОпубліковано: Понеділок, 25 квітня 2016, 23:57Автор: Strix
Перегляди: 533

Д. А. Черняков
"Очерк истории Черноморского биосферного заповедника"

 

"В 1959 г. на Ягорлыцком п-ве создается военный авиационный полигон. Из земель участка "Ягорлыцкий Кут", и так уже "обрезанного" со всех сторон до предела в предыдущие годы, было изъято и передано создаваемому военному полигону 676 га суши (южное побережье Ягорлыцкого п-ва, Сибирские о-ва), а также 1205 га акватории охранной полосы в Тендровском заливе. Вместо них к заповеднику был прирезан участок в 402 га земель значительно меньшей природоохранной ценности (155 га пашни, 160 га сенокоса, 16 га выгона) из земель совхоза "Каракульэкспорт" [Пост. СМ УССР № 301-039 от 2 марта 1959 года]. Противостоять всесильному военному ведомству, по-видимому, было невозможно. Скорее всего, вопрос даже не обсуждался. Во всяком случае, в архиве заповедника нет никаких следов предварительной переписки по этому вопросу. Это -- последняя территориальная утрата заповедника. Так хочется верить, что последняя..."

Детальніше...

Степ -- він такий різний!

Категорія: Заповідна справаОпубліковано: Субота, 23 серпня 2014, 10:14Автор: Strix
Перегляди: 1583

Велика підбірка світлин степових ландшафтів, що охороняються у Чорноморському біосферному заповіднику.

Степові ландшафти, що охороняються на аренних ділянках

(Клацнути по світлині для перегляду повнорозмірного зображення)

Степові ландшафти, що охороняються на аренних ділянках Чорноморського БЗ

Степові ландшафти, що охороняються на аренних ділянках Чорноморського БЗ

Детальніше...

Сторінка 1 із 4