Потрапила мені на очі у стрічці фейсбуку інформація про проведену 9 листопада у Міністерстві екології та природних ресурсів нараду стосовно стану виконання Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010 р. "Про розширення території Канівського природного заповідника" та Указу Президента № 218/2016 від 20.05.2016 "Про внесення змін до деяких указів Президента України". Перегляд фрагментів відео з цієї наради, а також ознайомлення з коментарем колишнього директора Канівського природного заповідника, к.б.н. Миколи Гавриловича Чорного, привернули увагу і я вирішив трохи покопирсатися у документах.

Найперше отримав  інформацію по Канівському ПЗ із державного реєстру юридичних осіб. Тут начебто все нормально:  Канівський ПЗ, як того вимагає стаття 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", є юридичною особою (код ЄДРПОУ 02071493); уповноваженою особою (керівником і підписантом) з 22 червня 2012 р. значиться Володимир Петрович Пилипенко.

 Далі на порталі Edata http://spending.gov.ua/ вирішив простежити рух бюджетних коштів по Канівському природному заповіднику як бюджетній юр. особі, і тут на мене чекав нічогенький такий сюрприз: з вересня 2015 р. і до сьогодні (тобто, за весь період, за який взагалі на порталі Edata міститься інформація про фінансові транзакції бюджетних установ) через Канівський природний заповідник не пройшло жодної копійки бюджетних коштів!

А де ж тоді обліковується штат заповідника і хто йому платить зарплатню? Логічно було припустити, що співробітники заповідника насправді є співробітниками Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Спробував отримати документальне підтвердження -- зайшов на сторінку зі штатними розписами КНУ , а тут чекав черговий сюрприз: у порушення частини 4 статті 79 Закону України "Про вищу освіту" штатний розпис Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини на сайті університету відсутній. Пошукавши далі виявив, що штат заповідника частково обліковується за науково-дослідною частиною університету.

Отже, у сухому залишку, Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка просто чхати хотів на законодавство. В результаті, у даному конкретному випадку, це привело до того, що є Канівський ПЗ як юр. особа, яка, як мінімум, а) не має власного фінансування, а значить, б) не має спеціальної адміністрації і штату; ну і до купи в) не є правокористувачем земельних ділянок заповідника. Фактично, тут авгієві конюшні невідповідностей Закону України "Про природно-заповідний фонд України" і на цьому тлі затверджене минулого року Міністерством екології та природних ресурсів "Положення про Канівський природний заповідник у новій редакції", як на мене, є просто фарсом.

Коментарі: